За великим рахунком, і протиріччя глобалізації, і глобальні проблеми сучасності, і криза ідентичності, що наростає, є прямо чи опосередковано результатами діяльності масової свідомості масової людини. Феномен масової свідомості та масової людини з різних точок зору та різних підстав досліджувався західними та вітчизняними філософами, починаючи з середини XIX століття.
Масова свідомість має стійку самоорганізацію. Масова людина амбітна, освічена, самозадоволена, «він став чи не головною фігурою у всіх вищих сферах суспільного життя». Зброями та уособленнями масової людини є преса, телебачення, Інтернет. Важко погодитися з Д.І. Дубровським, який зазначає: «Домінантою ціннісно-смислової структури масової свідомості (і масової культури) є невгамовна споживча інтенція, ненасичена жага споживання – речей, задоволень, влади, комфорту. Їхній загальний еквівалент – гроші, вони ж – міряли соціальну значущість людини, її рангу, «авторитету».
Все те, що не цікавить і не цінується масовою людиною (доброта, скромність, поміркованість, альтруїзм, патріотизм, справедливість, духовне вдосконалення тощо), зживається із соціокультурного простору. Культивується всіма можливими способами і нав’язується всім нам спрага споживання, що реалізується всіх рівнях: від окремої особистості до цілих цивілізацій, що, крім іншого, сприяє подальшому загостренню глобальних проблем сучасності.
На початку XXI століття світ перетворюється на зовсім нове у матеріальному й у соціальному плані простір існування людини. Якщо раніше світ був місцем постійної боротьби за існування, то тепер він сприймається як невичерпне джерело для задоволення зростаючих матеріальних потреб і бажань. Головна дійова особа на цій сцені – людина, породжена масовою культурою, засобами масової інформації. ЗМІ безперервно транслюють універсальну думку, яка стосується всіх сфер, які можуть цікавити людину, надають набір ідентифікаційних позицій і точок зору на всі випадки життя. «Ніякого занепокоєння, жодної відповідальності. Прийнявши рекомендоване рішення – ви будете позбавлені помилки. Тепер ваше життя у більш надійних руках, ніж ваші власні. Ми краще за вас знаємо, що вам треба і чого ви хочете, чого чекаєте і на що сподіваєтесь. Ми позбавимо вас усіх страхів. Ваше життя стане таким, яким ви хочете його бачити – таким, як треба».
Cуб’єкт втрачає потребу в автономному мисленні та задовольняється реактивним, не усвідомлюючи і навіть вітаючи цю втрату, як передачу додавання відповідальності. Рефлексія перестає бути потрібною, оскільки все необхідне збереження відчуття себе особистістю надається ззовні у готовому вигляді і вимагає зусиль. Так виникає недалека, передбачувана, слухняна і керована масова людина. Така людина «завжди виявляє в собі низку уявлень, але позбавлена можливості представляти», позбавлена продуктивної уяви. Тут масова культура виконує компенсаторну функцію.
Вона надає видовища, що успішно замінюють його бідну фантазію носія масової свідомості. «Такі видовища надають можливість симуляції (або поповнення недоліку) емоцій та вражень через широкий вибір схем із заздалегідь відомими властивостями: пригоди (в Африці, в минулому, у майбутньому, на іншій планеті, в іншому світі тощо), любов (щаслива, нещасна, але з хепі ендом, трагічна; іншому світі і так далі) і так далі тощо». Людина масової культури – сукупність споживчих інтенцій, проте він здатний усвідомлювати навіть свої бажання, тому легко приймає ті, куди йому вказують. Непомітно інформація стає засобом управління людьми, з її формуються шаблонні ідентичності, пропонуються готові форми поведінки, суджень, принципів, цінностей тощо.
Добавить комментарий