Привіт! Вирішила я на дозвіллі провести справжній DIY-апгрейд своєї «прошивки» і розібратися, чому мій мозок іноді працює як несправний гаджет. Знаєте, це відчуття, коли звичайне життя здається прісним і хочеться чогось отакого? Виявилося, що я не одна така «зламані», і у всього є технічне пояснення.
Ось мій звіт про те, як я вивчала свою систему заохочення та перепрограмувала власні переконання.
Всі відомі екстремали, відповідаючи на запитання, навіщо вони це роблять, кажуть приблизно одне й те саме: “Не можу жити без ризику”, “Нічого не в силах вдіяти з собою, весь час тягне в гори / стрибнути звідкись / подолати на Рафт пороги ще й на цій річці”, “У порівнянні з цими відчуттями звичайне життя здається прісним”. Наче щось усередині цих людей не дає їм отримувати задоволення від менш небезпечних речей: повернувшись після чергової пригоди, дуже скоро вони починають нудьгувати і сумувати за гострими відчуттями. І, здається, я розібралася, що саме змушує любителів екстриму знову і знову ризикувати життям. По-перше, їхнє прилежне ядро влаштоване інакше, ніж у обережних або навіть сміливих людей: у ньому нижче щільність дофамінових рецепторів. Екстремалам недостатньо стимулів, які вони отримують у повсякденному житті: для того, щоб “запустити” систему заохочення, людям з низькою щільністю рецепторів потрібне серйозніше струс. І саме тому вони регулярно вирішуються на перспективні відчуття, але очевидно небезпечні заходи.
Чому мені завжди «мало» (Дофаміновий аудит)
Я довго не могла зрозуміти, чому мене постійно тягне на ризик або авантюри.
Мій негативний досвід: Раніше я часто відчувала нудьгу і сумувала за гострими відчуттями відразу після чергової пригоди. Мені здавалося, що звичайні радощі — це нудно.
Технічна причина: Моїм рецепторам недостатньо звичайних стимулів; щоб система заохочення взагалі «запустилася», мені потрібен серйозний струс.
Друга можлива причина потягу до екстремальних видів спорту, а заразом і азартних ігор – недостатня збудливість рецепторів. У 2016 році вчені зі Стенфорда продемонстрували, що, штучно підбадьорюючи мляві дофамінові рецептори схильних до ризикованих вчинків щурів (так-так, це не тільки людська риса), можна “переконати” їх поводитися розумніше. Тварин садили в клітку з двома важелями: натискаючи їх, гризуни отримували солодку воду. На “замовлення” з першого важеля звірам завжди видавали середню порцію. Коли вони давили на важіль номер два, порція була помітно меншою, але іноді щурам діставалася гігантська доза розведеного сиропу. Як і очікувалося, більшість звірів воліли не ризикувати і вибирали не надто великий, проте гарантований профіт – і за мить до того, як вони натискали на важіль, у їхньому ядрі активувалися дофамінові нейрони. Але деякі тварини наполегливо тиснули на другий важіль, який майже завжди приносив жалюгідні краплі сиропу, але зрідка обдаровував королівською порцією – при цьому нейрони в їхньому прилеглому ядрі “мовчали”.
Використовуючи тонке оптоволокно та слабкий струм, дослідники стимулювали неактивні нейрони ризикових щурів саме тоді, коли вони вибирали, на який важіль натиснути, – і, диво, тварини перестали звертати увагу на педаль номер два і спокійно задовольнялися середньою порцією щурячого “Ситро”.
Тепер я знаю: моє бажання ризикувати — це просто «мляві» рецептори, які вимагають підзарядки.
Як переконання стає несвідомою фантазією
Переконання – це думка чи ідея, яку ми вважаємо вірною. Несвідома фантазія – це фантазія, яка відбувається в нашій голові, але про яку ми не усвідомлюємо.
Перепрошивка «софту» (Трансформація переконань)
Наступним кроком я вирішила змінити свої внутрішні установки. Виявляється, будь-яке свідоме переконання можна перетворити на несвідому фантазію — ідею, яка працює «на фоні», навіть якщо ми її не усвідомлюємо.
Техніки, які я випробувала на собі:
- Заміщення та візуалізація: Якщо я маю якусь ідею (наприклад, про здатність до чогось надзвичайного), я починаю її яскраво уявляти. Чим частіше я повторюю ці фантазії, тим реалістичнішими вони стають у моїй пам’яті.
- Техніка експозиції: Це був мій позитивний досвід. Раніше я боялася проявляти емоції та уникала людей. Я почала поступово посилювати цей досвід через багаторазове повторення (експозицію), і страх став меншим.
- Метод «Repeat»: Я просто повторювала нове переконання знову і знову — вголос, про себе і в думках.
Перетворення переконання на несвідому фантазію може відбуватися у різний спосіб. Один із них — це використання процесу заміщення. Прикладом процесу заміщення може бути ситуація, коли людина має переконання у тому, що вона може літати. Він може уявляти собі, як він літає уві сні, але при цьому усвідомлювати, що це лише його уява. Поступово, завдяки повторенню цих фантазій та посиленню їх у пам’яті, вони стають все більш яскравими та реалістичними.
Інший спосіб перетворення переконання на несвідому фантазію – це використання техніки експозиції. Ця техніка полягає в тому, щоб поступово посилювати досвід, пов’язаний з переконанням, наприклад через багаторазове повторення або посилення емоційної реакції на цей досвід. Наприклад, людина може переконати, що вона може спілкуватися з людьми. Він може проводити багато часу один, уникати спілкування з іншими або боятися проявити свої емоції. Поступово, через експозицію (повторення цього досвіду), цей страх спілкування може стати менш вираженим, і людина почне почуватися комфортніше при спілкуванні з іншими людьми. Важливо, що перетворення переконання на несвідому фантазію — це тривалий процес, який потребує часу та зусиль. Він може зайняти кілька сесій психотерапії чи навіть місяців, залежно від складності проблеми.
Мій DIY-посібник з ментального ремонту
Якщо ви теж хочете перетворити своє переконання на частину підсвідомості, ось мій перевірений алгоритм:
| Крок | Дія | Опис |
| 1 | Повторюйте | Робіть це знову і знову, щоб ідея стала частиною вашого несвідомого. |
| 2 | Візуалізуйте | Створюйте яскраву уявну картину того, як це переконання вже проявляється у вашому житті. |
| 3 | Вірте | Важливо дозволити собі повірити в це, інакше «прошивка» не приживеться. |
| 4 | Чекайте | Будьте терплячі — процес може тривати місяці, залежно від складності. |
Цей шлях не швидкий, але він допомагає мені почуватися комфортніше у власній голові.
Інший спосіб – це повторювати переконання знову і знову. Чим більше ми повторюємо переконання, тим більше воно стає частиною нашого несвідомого. Крім того, можна перетворити переконання на несвідому фантазію візуалізувавши його. Коли ми візуалізуємо переконання, ми фактично створюємо уявну картину того, як це переконання проявляється у нашому житті. Чим яскравіше ми візуалізуємо переконання, тим більше воно стає частиною нашого несвідомого.
Будьте терплячі. На перетворення переконання на несвідому фантазію може знадобитися деякий час. Не турбуйтеся, якщо ви не побачите результатів відразу. Просто продовжуйте повторювати переконання, візуалізувати його та дозволяти собі вірити в нього.
Leave a Reply